Наведено інформацію про зубні органи, розкрито причини виникнення хвороб зубів і щелеп. Описано сучасні лікарські засоби, стоматологічні практики, методики лікування альвеолітів щелепно-лицьової ділянки. Розкрито профілактичні методи догляду за зубами.

Приведена информация о зубных органах, раскрыты причины возникновения болезней зубов и челюстей. Описаны современные лекарственные средства, стоматологические практики, методики лечения альвеолитов челюстно-лицевого участка. Раскрыты профилактические методы ухода за зубами.

Висвітлено питання підвищення ефективності профілактики та лікування альвеоліту у хворих шляхом оптимізації діагностики та розробки методу комплексного лікування з використанням флупетсалю. Розроблено експериментальну модель альвеоліту та з її допомогою оцінено протизапальні та протимікробні властивоті флупетсалю. Вивчено у хворих на альвеоліт характер мікрофлори лунки видаленого зуба, її чутливість до музейних штамів мікроорганізмів та флупетсалю у порівнянні з іншими препаратами. За результатами проведених досліджень встановлено, що використання у комплексному лікуванні хворих на альвеоліт флюпетсалю та люцитину-2 сприяє збільшенню салівації, нормалізації показників системи ПОЛ-АОС, зменшенню ступеня дисбіозу та мікробного обсіменіння й стимуляції факторів неспецифічного захисту в порожнині рота.

У 14 хворих на альвеоліт щелеп і у 10 здорових осіб збирали нестимульовану та стимульовану слину до і на 4 - 5 дні після лікування з використанням антимікробного засобу "Флупетсаль". В нестимульованій слині визначено концентрацію малонового діальдегіду (МДА), активність каталази, загальну протеолітичну активність (ЗПА), активність уреази та лізоциму. За співвідношенням відносних активностей уреази та лізоциму визначено ступінь дисбіозу порожнини рота. Встановлено зниження салівації, концентрації МДА, активності каталази, лізоциму та збільшення ЗПА, активності уреази та ступеню дисбіозу. Після проведеного лікування салівація збільшувалась, ЗПА знижувалась і значно знижувався показник ступеню дисбіозу.

У хворих на гострий альвеоліт в сироватці крові підвищується рівень біохімічних маркерів запалення (малоновий діальдегід і протеолітична активність), однак знижується рівень захисних ферментів - каталази і лізоциму. Лікування флупетсалем (протитуберкульозний засіб) і лецитином значно покращує стан хворих, що свідчить про участь в загальносоматичній запальній реакції печінки.

Досліджено терапевтичну дію препарату на тканини періодонту після видалення зуба. Використано нову лікарську форму Флупетсаль з вираженими протизапальними, антимікробними властивостями, яка містить Флуренізид як діючу речовину. Ступінь запалення і дисбіозу тканин лунки зуба визначали за допомогою біохімічних показників.

Обгрунтовано доцільність використання загальноклінічних даних хворих на альвеоліт щелеп (стать, вік, місце проживання, рід діяльності, пора року, анамнестичні дані, розміщення патологічного процесу, показники гігієнічного стану порожнини рота) на основі 6-річних спостережень за 117 хворими м. Тернопіль її області. Виділено найбільш важливі чинники, що сприяють розвитку альвеоліту щелеп. Рекомендовано профілактичні заходи.

Виявлено особливості перебігу альвеоліту на тлі лямбліозу, які характеризуються переважанням болів у лунці зуба, підвищеною температурою, гнилісним запахом з порожнини рота, наявністю нальоту на язиці та недостатньою ефективністю стандартної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.421-387 + Р661.220.17

Рубрики:

Операції на зубах

Кандидамікози та інші паразитарні хвороби слизової оболонки рота

Шифр НБУВ: Ж15068 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета - вивчити поширеність аномалій вуздечки верхньої губи і надкомплектного зуба у дітей залежно від регіону та стан хірургічної підготовки порожнини рота до ортодонтичного лікування. Обстежили 42 дітей 6 - 13-ти років з м. Тернопіль та 28 - із м. Чортків. Висновки: більша поширеність діагностованих аномалій у дітей м. Чортків засвідчує можливий вплив радіаційно-екологічного фактору. Клінічна картина післяопераційного періоду під час лікування показує, що симптоми більш виражені, зокрема, через складність хірургічного втручання та вплив радіаційного екологічного фактора.

Біохімічні дослідження надають можливість лікарю-стоматологу-хірургу швидко та об'єктивно оцінити ступінь вираженості запального процесу та дисбіозу, які слід урахувати для лікування хворих на альвеоліт з використанням флупетсалю.

Мета роботи - підвищити ефективність комплексного лікування пацієнтів з різними формами ретенції зубів, удосконаливши диференційну діагностику та раціональні підходи до лікування. Обстежено 12 пацієнтів із надкомплектними зубами, віком від 20 до 26 років, мешканців Тернопільської області. Використані клінічні та рентгенологічні методи дослідження. Застосовано хірургічний метод лікування. Визначено найбільш раціональний оперативний підхід; методику операції надкомплектних зубів обирали згідно з протоколом лікування. Операцію проводили за алгоритмом виконання обраної методики. За результатами клінічних спостережень вибір раціонального та відповідного хірургічного методу лікування пацієнтів із цією зубощелепною аномалією залежав від періоду виявлення та застосування сучасних методів діагностики. Висновки: проведені дослідження підтвердили, що ефективність лікування залежить від застосування сучасних методик діагностики. При наявності у пацієнтів надкомплектних зубів, найефективнішим є хірургічний метод лікування.

Мета роботи - підвищити ефективність комплексного лікування пацієнтів з дефектами зубного ряду способом їх заміщення за допомогою автотрансплантації зубів. Обстежено 12 пацієнтів без соматичних захворювань: 8 жінок та 4 чоловіків віком від 23 до 30 років, жителів м. Тернополя. Використовуючи клінічні та рентгенологічні методи дослідження у пацієнтів виявили по одному періодонтитному зубу, що не підлягали терапевтичному лікуванню, та інтактні треті моляри. Автотрансплантацію та клінічні спостереження провели у 2 пацієнтів. За даними клінічного та рентгенологічного обстежень автотрансплантація у пацієнтів, як хірургічний метод лікування, є достатньо ефективною. Клінічні спостереження довели, що одним зі способів відновлення цілісності зубного ряду є автотрансплантація, для проведення якої необхідно визначити показання до хірургічного лікування із застосуванням сучасних методів діагностики, та одержати згоду пацієнтів. Висновки: для проведення автотрансплантації необхідними є такі показання: наявність інтактних третіх молярів; перших молярів, що не підлягають консервативному лікуванню; вік пацієнта; стан здоров'я; належна гігієна порожнини рота; попереднє ретельне рентгенологічне обстеження. Автотрансплантація третього моляра, як хірургічний метод лікування, є достатньо ефективною, доступною, малозатратною операцією для пацієнтів за відсутності першого моляра.

Під час написання алгоритмів (практичних навичок) з хірургічної сто¬матології згідно з навчальною програмою для студентів стоматологічного факультету, які недостатньо обізнані у їх виконанні, виникають певні труд¬нощі. У розробленому та доповненому посібнику представлені шість розділів щодо виконання алгоритмів з хірургічної стоматології для студентів вищих медичних навчальних закладів III—IV рівнів акредитації, включаючи сучас¬ні методи діагностики та методи лікування захворювань щелепно-лицевої ділянки. У І розділі «Додаткові методи обстеження» детально висвітлено пра¬вильність та важливість застосування цих методів для встановлення та уточнення діагнозу. В II розділі «Знечулення щелепно-лицевої ділянки» описано базовий рівень та техніку виконання практичної навички. ВIII роз¬ділі «Операції видалення зубів» подано базовий рівень, техніку виконання практичної навички, показання і протипоказання до операції, помилки та ускладнення. В IV розділі «Місцеві ускладнення після видалення зубів» (альвеоліт, кровотеча після видалення зуба) детально описано техніку ви¬конання практичної навички та помилки при виконанні, ускладнення. В V розділі «Загальні ускладнення» (непритомність, колапс, анафілактичний шок та інші стани) описано клінічну симптоматику і схему лікування. У VI розділі «Об’єктивний структурований клінічний іспит» продемонстро¬вано виконання практичних навичок (зовнішньоротовий огляд, внутріш- ньоротовий, знеболення, видалення зубів, діагностика та лікування флег¬мон). Додані літературні джерела після кожного розділу є необхідними під час підготовки до виконання практичних навичок з основних розділів. Алгоритми виконання практичних навичок з хірургічної стоматології містять завдання для підготовки фахівців-стоматологів. Стиль розроблено¬го посібника відповідає сучасним нормам. Автор сподівається, що уважне ставлення студентів до підготовки ал¬горитмів виконання практичних навичок, висвітлених у пропонованому виданні, сприятиме глибокому засвоєнню необхідного теоретичного та практичного матеріалу, успішному складенню ОСКІ, КРОК 2 та випускно¬го іспиту.